Інструкція if дозволяє вибрати один з двох можливих варіантів розвитку програми. вибір здійснюється в залежності від виконання умови.
У загальному вигляді інструкція if записується так:
if умова then begin // тут інструкції, які треба виконати, // якщо умова істинна. end else begin // тут інструкції, які треба виконати, // якщо умова помилкова. end;
Зверніть увагу, що перед else (після end) крапка з комою не ставиться.
Виконується інструкція if наступним чином:
- обчислюється значення умови (умова – вираз логічного типу, значення якого може бути одно True або False).
- Якщо умова істинно (Значення виразу умова одно True), то виконуються інструкції, наступні за словом then (між begin і end). На цьому виконання операції if закінчується, тобто інструкції, наступні за else, не будуть виконані.
Якщо умова помилкова (Значення виразу умова одно False), то виконуються інструкції, наступні за словом else (між begin і end).
На рис. 2.2 представлений алгоритм, відповідний інструкції if-tnen – else.
Рис. 2.2. Алгоритм, реалізований інструкцією if-then-else
Наприклад, якщо змінна t позначає тип з’єднання опорів в електричному ланцюзі (t = 1 відповідає послідовному з’єднанню, t = 2 – паралельного), a r1 і r2 – величини опорів, то наведена нижче інструкція if здійснює вибір формули, за якою буде виконаний розрахунок.
if t = l then begin z: = r1 + r2; end else begin z: = (r1 + r2) / (r1 * r2); end;
Якщо в інструкції if між begin і end знаходиться тільки одна інструкція, то слова begin і end можна не писати.
Наприклад, інструкцію
if otv = 3 then begin prav: = prav + 1 ; end else begin ShowMessage ( 'Помилка!'); end;
можна переписати так:
if otv = 3 then prav: = prav + l else ShowMessage ( 'Помилка!') ;
Якщо будь-яку дію має бути виконано тільки при виконанні певної умови і пропущено, якщо ця умова не виконується, то інструкція if може бути записана так:
if умова then
begin
{Інструкції, які треба виконати, якщо умова виконується, істинно} end
На Мал. 2.3 представлений алгоритм, відповідний інструкції if-then.
Рис. 2.3. Алгоритм, реалізований інструкцією if-then
Наприклад, інструкція
if n = m then c: = c + l;
збільшує значення змінної з тільки в тому випадку, якщо значення змінних n і m рівні.
Як приклад використання інструкції if розглянемо програму обчислення вартості міжміського телефонної розмови.
Як відомо, вартість міжміського розмови по телефону у вихідні дні нижче, ніж в звичайні. програма, текст якої наведений у лістингу 2.1, запитує тривалість розмови і день тижня, а потім обчислює вартість розмови. Якщо день тижня – субота або неділю, то вартість зменшується на величину знижки. Ціна хвилини розмови і величина знижки задаються в тексті програми як константи. вид діалогового вікна програми наведений на рис. 2.4.
Для введення вихідних даних (тривалість розмови, номер дня тижня) використовуються поля редагування, для виведення результату і пояснювального тексту – поля міток. У табл. 2.3 перераховані компоненти і вказано їх призначення, а в табл. 2.4 наведені значення властивостей цих компонентів.
Рис. 2.4. Діалогове вікно програми Вартість розмови
Примітка
Тут і далі при описі форми додатки наводяться значення тільки тих властивостей компонентів, які використовуються в програмі. Значення інших властивостей, зокрема визначають розмір і становище компонентів, можуть бути .оставлени без зміни або змінені довільним чином, природно, в розумних межах (очевидно, що положення командної кнопки або поля редагування може бути вибрано в межах форми довільним чином).
Таблиця 2.3. Компоненти форми програми Вартість розмови
| Компонент | Призначення |
| Edit1 | Для введення тривалості розмови в хвилинах |
| Edit2 | Для введення номера дня тижня 2 |
| Label1, Label | Для виведення пояснювального тексту про призначення полів введення |
| Label3 | Для виведення результату обчислення – вартості розмови |
| Button1 | Для активізації процедури обчислення вартості розмови |
У таблицях, що містять опис значень властивостей компонентів форми, вказується ім’я компонента і через точку – ім’я властивості. Наприклад, рядок таблиці Form1 . Caption Вартість розмови позначає, що під час створення форми додатка властивості Caption форми додатка треба привласнити вказане значення – текст “Вартість розмови “.
Таблиця 2.4. Значення властивостей компонентів
| Властивість | Значення |
| Form1. Caption | Вартість розмови |
| Edit1.Text | |
| Edit2.Text | |
| Label1 .Caption | Тривалість (хв.) |
| Label2 .Caption | Номер дня тижня |
| Label3 .Caption | |
| Button1. Caption | Обчислити |
Програма виробляє обчислення в результаті клацання на командній кнопці Обчислити. При цьому виникає подія onclick, яке обробляється процедурою TForm1.Button1Click.
Лістинг 2.1. Обчислення вартості телефонної розмови
unit Phone_u;
interface
Windows, Messages, SysUtils, Classes,
Graphics, Controls, Forms, Dialogs, StdCtrls;
type
TForm1 = class (TForm)
Editl: TEdit; // поле введення тривалості розмови
Edit2: TEdit; // поле введення номера дня тижня
Button1: TButton; // кнопка Обчислити
Label1: TLabel;
Label2: TLabel;
Label3: TLabel;
procedure ButtonlClick (Sender: TObject); private
/ Private declarations} public
{Public declarations} end;
var
Form1: TForm1;
implementation
($ R * .DFM}
procedure TForm1.Button1Click (Sender: TObject);
const
PAY = 0.15; // ціна однієї хвилини розмови 0.15 рубля
DISCOUNT = 0.2; // знижка 20 відсотків
var
Time: Real; // тривалість розмови
Day: integer; // день тижня
Summa: real; // вартість розмови
begin
// отримати вихідні дані
Time: = StrToFloat (Editl.Text) ;
Day: = StrToInt (Edit2.Text);
// Обчислити вартість розмови
Summa: = PAY * Time;
// Якщо день субота або неділя, то зменшити
// вартість на величину знижки
if (Day = 6) OR (Day = 7)
then Surama: = Summa * (1 - DISCOUNT);
// висновок результату обчислення
label3.caption: = 'K оплаті '
+ FloatToStr (Summa) + 'руб.'; end;
end.
Часто в програмі необхідно реалізувати вибір більш ніж з двох варіантів. Наприклад, відомо, що для кожного людини існує оптимальне значення ваги, яке може бути обчислено за формулою:
Зростання (см) – 100.
Реальний вага може відрізнятися від оптимального: вага може бути менше оптимального, дорівнювати йому або перевищувати оптимальне значення.
Наступна програма, діалогове вікно якої наведено на рис. 2.5, запитує вага і зріст, обчислює оптимальне значення, порівнює його з реальною вагою і виводить відповідне повідомлення.
Рис. 2.5. Вікно програми Контроль ваги
Алгоритм програми Контроль ваги зображений на рис. 2.6.
Як і в попередній програмі, обчислення виконуються при натисканні на кнопці Обчислити (її ім’я Buttoni). У лістингу 2.2 приведений текст програми.
Рис. 2.6. Алгоритм програми Контроль ваги
Лістинг 2.2.Контроль ваги
unit wtest_;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Classes,
Graphics, Controls, Forms, Dialogs, StdCtrls;
type
TForm1 = Class (TForm) Label1: TLabel;
Label2: TLabel;
Edit1: TEdit; // поле введення ваги
Edit2: TEdit; // поле введення зростання
Button1: TButton; // кнопка Обчислити
Label3: TLabel; // поле виведення повідомлення-результат роботи
// програми
procedure ButtonlClick (Sender: TObject);
private
{ Private declarations}
public
{ Public declarations} end;
var
Form1: TForm1;
implementation
($ R * .DFM}
procedure TForml.ButtonlClick (Sender: TObject);
var
w: real; {Вага} h: real; {Зростання} opt: real;
{ оптимальну вагу}
d: real;
{ відхилення від оптимальної ваги}
begin
w: = StrToFloat (Editl.text);
h: = StrToInt (Edit2.Text);
opt: = h-100;
if w = opt then
Label3.caption: = 'Bu в хорошій формі!'
else
if w & lt; opt then
begin
d: = opt-w;
Labels.caption: = 'Вам треба поправитися, на '
+ FloatToStr (d) + 'кг.';
end
else
begin
d: = w-opt;
Labels.caption: = 'Haдo трохи схуднути, на '
+ FloatTostr (d) + 'кг.';
end;
end;
end.
У наведеному прикладі множинний вибір реалізований за допомогою
двох інструкцій if, одна з яких “вкладена” в іншу.